Основною перевагою для користувачів Інтернет в Україні стає можливість написання доменних імен рідною мовою – як українською, так і російською. Досить набрати в строці браузера, наприклад, «Кабмін.укр», і користувач гарантовано потрапляє на офіційний Урядовий портал. До того ж, такі адреси легко запам’ятовуються і значно полегшують пошук в мережі.

Реєстрація домену з підтримкою державних мов є чудовою можливістю для всіх, хто шукає нові інструменти для просування бізнесу. Зручність сприйняття доменного імені, нові рекламні концепції та багато іншого – очевидних переваг безліч. Технології змінюються швидше, ніж звички. І якщо сьогодні здається дивним вводити в рядок браузера адресу кирилицею, то вже завтра це буде самим звичайним явищем. Головне – не дати своєму скептицизму закрити нові шляхи розвитку для бізнесу.

Сьогодні вміст сайтів на різних мовах або одночасно на декількох мовах нас не дивує. Так чому повинно викликати здивування використання різних мов, з буквами відмінними від англійських, в доменному імені?

Ці питання розбираються в моїй статті «Узурпація балканізації».

Ми маємо перші кириличні домени .РФ і .СРБ, я б сказав, що домен .УКР – дуже успішний.

Зараз вже не варто сперечатися – треба чи не треба впроваджувати IDN?

Зараз однією з найбільших проблем IDN є запуск повноцінної кириличної електронної пошти, не кажучи вже про не менш важливі завдання відображення кириличних доменних імен в браузерах на мобільних телефонах тощо. Гірша частина проблеми в тому, що технічні проблеми підживлюють сумніви в загальній доцільності введення IDN.

«Локалізація принесе шкоду глобальному характеру Інтернет, на додаток до цього, є нездоланні технічні проблеми.» Це, по суті вирок, який я зазвичай чую. Та все як раз навпаки. Доменне ім’я рідною мовою є самим змістовним і користувачі вибирають його. При цьому проблем з SEO-оптимізацією не існує.

Доменні імена рідною мовою мають деякі переваги перед доменними іменами на латиниці. В першу чергу, це перевага використання в усілякій рекламі, наприклад, в аудіальній. Друга важлива річ – це використання в зовнішній рекламі. Якщо подивитися на досвід РФ, де кириличні домени вже три роки як використовуються, то можна побачити, що приблизно 30-40% зовнішньої реклами зав’язані на кириличних доменах. Кириличний домен легко запам’ятовується.

Навіщо потрібні українські домени?
Коли кілька років тому корпорацією ICANN було прийнято рішення про введення так званих інтернаціоналізованих доменів першого рівня (IDN), багато турбувалися, що тим самим з’явиться інтернет «другого сорту». Де будуть «доморощені» сайти, і будуть якісь віртуальні межі між «нормальною» мережею і мережею «гіршої якості».
Це виявилося зовсім не так.
Для дуже багатьох користувачів інтернету важливо мати можливість використовувати всі ресурси, всі функціональності Мережі на своїй рідній мові, особливо якщо в ньому використовується не латинська графіка. Уже в більш сорока країнах були запущені домени на національних мовах. Як раз те, що і називається «мовним розмаїттям», мультикультуралізмом. Все це серйозно змінює інтернет-ландшафт у всьому світі. У розвитку IDN доменів активно беруть участь експерти та бізнесмени зі Східної та Центральної Європи, Середньої Азії, арабських країн і Далекого Сходу, жителі яких складають більше двох третин всього населення планети.
Знаменно, що Україна, яка подала заявку на домен .УКР в числі перших трьох країн, теж знаходиться в цьому русі. Надаючи можливість працювати з доменними адресами на рідних мовах (включаючи українськую та російськую), тим самим відкриваються двері для інновацій і нових можливостей у використанні найсучасніших технологій.